Usb накопичувачі

USB-флеш-накопичувач, також відомий як флешка – це невеликий портативний пристрій для зберігання даних з можливістю перезапису. USB-флеш-накопичувачі не вимагають додаткових драйверів і зазвичай сумісні з усіма операційними системами (включаючи BIOS) та різними типами пристроїв, оснащених USB-портом.

Основні типи флеш-накопичувачів
Використання та характеристики USB-флеш-накопичувачів
Флеш-накопичувачі широко використовуються як допоміжні носії інформації, а також для резервного копіювання і передачі даних між комп'ютерами. Деякі з них містять файли інсталяції операційної системи для завантаження комп'ютера.

USB-накопичувач може мати місткість до 2 ТБ і, на відміну від деяких великих перезаписуваних пристроїв зберігання, таких як портативні жорсткі диски обсягом від 2 ТБ, не вимагає ні зовнішнього джерела живлення, ні акумулятора, оскільки отримує живлення безпосередньо від пристрою, до якого він підключений через USB-порт.

Що робить USB-накопичувач таким зручним, так це його невеликий розмір, універсальність та здатність зберігати дані протягом тривалого періоду, навіть після відключення від ПК або іншого пристрою. З усім тим, флеш-накопичувачі мають обмежену кількість циклів запису-стирання: від 3000-5000 (пристрої на базі технології MLC – багаторівневих комірок пам'яті) до 100 000 (пристрої SLC з однорівневими комірками). Комірки пам'яті зрештою починають руйнуватися, що призводить до нестабільного функціонування та подальшого виходу пристрою з ладу. Однак це обмеження не поширюється на цикли читання. Що ж стосується USB-роз'єму, то він розрахований на до 1500 циклів приєдання-вилучення.

З чого складається флешка?
Звичайний USB-накопичувач складається з декількох основних компонентів: стандартного USB-роз'єму/штекера, який використовується для підключення до іншого пристрою, і друкованої плати, яка об'єднує мікроконтролер з невеликим обсягом оперативної пам'яті й ПЗУ, мікросхеми флеш-пам'яті (або кількох мікросхем), де зберігається інформація, і кварцового генератора, який управляє виведенням даних. Сама схема поміщена в пластиковий або гумовий корпус, який достатньо міцний, щоб протистояти пилу, бруду і незначним механічним пошкодженням, таким як подряпини.

Основні типи флеш-накопичувачів
У той час як перший флеш-накопичувач мав місткість всього 8 МБ, місткості сучасних варіюються від 8 ГБ до 2 ТБ, залежно від виробника. Крім того, ці накопичувачі можуть мати різні специфікації USB: 1.0, 2.0, 3.0 та 4.0. Чим новіша версія, тим вищою є швидкість передачі даних:

USB 1.0 – 12 Мбіт/с;
USB 2.0 – 480 Мбіт/с;
USB 3.0, 3.1 Gen 1 та 3.2 Gen 1 – 5 Гбіт/с;
USB 3.1 Gen 2 та USB 3.2 Gen 2 – 10 Гбіт/с;
USB 3.2 Gen 2x2 – 20 Гб/с;
USB 4 – до 40 Гбіт/с.
Більшість з них характеризуються зворотною сумісністю: пізніші версії працюють з попередніми. Це означає, наприклад, що можна під'єднати пристрій USB 2.0 до порту USB 3.0, і він функціонуватиме, але зі швидкістю USB 2.0.

Більшість накопичувачів мають стандартний USB-роз'єм типу A, який можна вставити в порт звичайного персонального комп'ютера, але є також пристрої з роз'ємами інших типів (наприклад, mini та micro A, B або type-C).

Нині USB-накопичувачі нерідко поєднують з брелоками, годинниками, ручками та іншими часто вживаними предметами. Деякі з них можуть мати незвичайний дизайн та додаткові функції, такі як захист відбитком пальця або паролем.